З групи пасльонових овочевих культур баклажан найбільш вимогливий до умов навколишнього середовища.
Вимоги до тепла. Рослини баклажана більш вимогливі до температурного режиму, ніж помідора і перцю. Особливо вони чутливі до коливання температури. При зниженні або різкому підвищенні її відбувається опадання квіток. Насіння баклажана за температури 15-17°С проростає протягом 20-22 діб, а 20-22°С — 7-10 діб. Оптимальною температурою для росту і розвитку рослин є 25-28°С. При тривалому зниженні її до 5-7°С рослини гинуть. У період масового плодоношення вимогливість рослин до температури дещо зменшується. При високих температурах — понад 30°С — і недостатній вологості повітря і ґрунту квітки та зав’язь опадають, що призводить до недобору врожаю, особливо раннього. Тому у південних районах навіть за короткочасних посух під час квітування потрібно проводити освіжаючі поливи. Недостатня кількість тепла, особливо у весняний період, є також однією з причин осипання квіток і зав’язі.
Вимоги до світла. Баклажан, як і перець, - світлолюбна культура. За недостатнього освітлення, а також при загущенні рослини сповільнюють ріст, репродуктивні органи осипаються, що призводить до зниження продуктивності рослин.
Вимоги до вологості ґрунту і повітря. З родини Пасльонові баклажан — найбільш вологолюбна культура. Нестача вологи в ґрунті призводить до зменшення на рослинах квіток і зав’язі, плоди формуються дрібними та деформованими. За даними Інституту овочівництва і баштанництва УААН, із підвищенням вологозабезпечення збільшується вегетативна маса, кількість листків, їх площа, що позитивно впливає на продуктивність рослин. Особливо це має значення в період формування врожаю та плодоношення. Однак рослини баклажана негативно реагують і на перезволоження ґрунту. Оскільки при цьому порушується його аерація, поживний, повітряний і тепловий режими, рослини прив’ядають і ушкоджуються хворобами.
За низької вологості повітря спостерігається пригнічення рослин і навіть опадання квіток і молодої зав’язі. Оптимальною вологість ґрунту на початку плодоношення є на рівні 70% НВ, а в період плодоношення — 80% НВ. Найбільш сприятливі умови для цвітіння та формування плодів є при відносній вологості повітря 75-80%.
Вимоги до елементів живлення. Рослини баклажана дуже вимогливі до структури і родючості ґрунту. Тому вирощувати їх потрібно на легких, структурних, багатих на органічну речовину та добре удобрених ґрунтах із нейтральною реакцією (рН — 6,0-6,6). Важкі, холодні, кислі та глинисті ґрунти, особливо з близьким заляганням ґрунтових вод, непридатні для баклажана.
На 10 т урожаю рослини баклажана виносять з ґрунту 64 кг азоту, 15 кг фосфору і 84 кг калію. До азотного удобрення рослини вимогливі особливо в першій половині вегетації. При нестачі азоту в цей період передчасно жовтіють і відмирають нижні листки. До калійного живлення баклажан найбільш вимогливий у період від настання технічної до біологічної стиглості, тобто у період формування насіння.